- розлініяти
- —————————————————————————————розліні́ятидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлініяти — див. розлініювати … Український тлумачний словник
розлініювати — I розлініюв ати див. розлініювати. II розлін іювати і/юю, і/юєш і розліно/вувати, ую, уєш, недок., розліні/ювати, і/юю, і/юєш, розліні/яти, і/ю, і/єш і розлінува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Проводити на чому небудь лінії; розкреслювати щось… … Український тлумачний словник
розлініяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлініяти. || розліні/яно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розлініяння — я, с. Дія за знач. розлініяти … Український тлумачний словник
розкреслювати — розкреслити (покривати щось рисками, прямими лініями тощо), графити, розграфлювати, розграфити, прографляти, прографити, розлініювати, розліновувати, розлініювати, розлініяти, розлінувати … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
перелініювати — I перелініюв ати див. перелініювати. II перелін іювати юю, юєш, недок., перелініюва/ти, ю/ю, ю/єш і переліні/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Розлініювати багато чого небудь або все. 2) Розлініювати заново … Український тлумачний словник
налініювати — I налін іювати юю, юєш, налінійо/вувати, ую, уєш, недок., налініюва/ти, ю/ю, ю/єш і наліні/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Проводити прямі паралельні лінії на чому небудь; розлініювати. 2) Лініюючи, приготувати в якій небудь кількості. II… … Український тлумачний словник
рватися — рву/ся, рве/шся, недок. 1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.). 2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись… … Український тлумачний словник
стріляти — я/ю, я/єш, недок., розм., рідко стрі/лити і стре/лити, лю, лиш, док. 1) неперех. Робити постріли. || розм. Здавлюючи між пучками що небудь слизьке, з силою випускати його. || тільки недок. Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в… … Український тлумачний словник